Песня: Древлянські стіни Птаха палає, в дім не вертає, Але таранами стіни ламає, Кров проливає братова зброя Волею лютою, княжою волею.
Очі Перунові засмутилися. Руки Перунові та й опустилися. Бо брат на брата йде воювати, Помсту вовчиці за вовка справляти.
Батьку Свароже! Світлий наш Боже! Допоможи, бо ніхто вже не допоможе. У сни нащадків пронеси древлянські стіни. Хай у серцях слов’янських правда не загине. Як віддали у лапи хижакам державу, І відтепер вовки стіл київський тримають, І даниною рід славетний обкладають, Зганьбивши честь слов’янську і народну славу.
Часу вдосталь проминуло, Але так і не збагнули, Що і досі рід слов’янський Піж чужим ярмом.
)