Hundredth
( 11:18 17-07-2009 )
(1897, вперше
надруковано 1932р.). Образи минулого України Нечуй-Левицький відтворював і в
драматичних творах (“Маруся Богуславка”, 1875; “В диму та полум'ї”, 1911).
Письменник активно цікавився розвитком українського мистецтва: театру, музики,
живопису (“З Кишинева”, 1884; “В концерті”, 1887; “Марія Заньковецька,
українська артистка”, 1893, та ін.).
Hundredth
( 11:18 17-07-2009 )
Крім згаданих історичних драм перу Нечуя-Левицького належать комедії з
міщанського побуту (“На Кожум'яках”, 1875; “Голодному й опеньки м'ясо”, 1887),
які містять цікаві характеристики типів міщан, торговців, дрібних чиновників, їх
звичаїв, моралі й психології. Найбільш вдалою є перша п'єса, яка у переробці М.
Старицького під назвою “За двома зайцями” набула більшої сценічності й досі живе
в українському театрі.
Hundredth
( 11:18 17-07-2009 )
У творчій спадщині письменника є також літературно-критичні й
літературно-публіцистичні статті. У відомій статті “Сьогочасне літературне
прямування” (1878 — 1884) містяться цікаві роздуми про специфіку художньої
творчості та роль усної поетичної традиції в літературі.
Hundredth
( 11:18 17-07-2009 )
У праці “Українство на літературних позвах з Московщиною” (1891) Нечуй-Левицький
досить виразно висловлює націоналістичні погляди на історію і культуру України.
Нечуєві-Левицькому належить кілька статей і рецензій про українську літературу.
Вони присвячені поезії Шевченка (“Сорок п'яті роковини смерті Шевченка”,
Hundredth
( 11:18 17-07-2009 )
“Хто
такий Шевченко”), повісті Д. Яворницького “Де люди, там і лихо”, дають широкий
огляд творчості класиків і сучасних йому українських поетів і прозаїків від
Шевченка до А. Кримського, В. Самійленка і Б. Грінченка (“Українська поезія”).
Чималий інтерес має велика стаття “Українська декаденщина” (надруковано вперше
1968р.).
Hundredth
( 11:19 17-07-2009 )
В роки імперіалістичної війни І. Нечуй-Левицький жив самотнім, голодним життям.
На початку 1918р. в умовах кайзерівської окупації Києва письменник тяжко
захворів, згодом потрапив до Дегтярівської богадільні (будинок для
перестарілих), де й скінчив життя 2 квітня 1918р.