Hundredth
( 11:16 17-07-2009 )
*Біографія - Іван Нечуй-Левицький
Hundredth
( 11:16 17-07-2009 )
Іван Семенович Левицький (літературні псевдоніми — І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй
тощо) народився 25 листопада 1838р. в м. Стеблеві Київської губ. Канівського
повіту (нині — Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район). Змалку цікавився
звичаями і побутом селян, пізнавав скарби українського фольклору та поезії
Шевченка, що згодом яскраво відбилося в його творчості.
Hundredth
( 11:16 17-07-2009 )
Навчався Нечуй-Левицький в Богуславському училищі (1848 — 1852), потім у
Київській семінарії (1853 — 1859) та Київській духовній академії (1861 — 1865).
Перед ним відкривалася духовна кар'єра, але юний магістр богослов'я рішуче від
неї відмовився і, пориваючи з сімейними традиціями, викладав російську мову,
літературу, історію, географію, логіку в Полтавській семінарії (1865 — 1866),
гімназіях Каліша,
Hundredth
( 11:16 17-07-2009 )
Седлеця (1866 — 1873), Кишинева (1873 — 1884). 1885р.
письменник вийшов у відставку, оселився в Києві і, ведучи досить замкнене життя,
повністю віддався літературній праці.
Вступивши на літературну ниву в 60-ті рр. XIX ст., Нечуй-Левицький одразу
привернув до себе увагу читачів і критики. Вже перші його твори — “Дві московки”
(1868) і “Рибалка Панас Круть” (1868), повість “Причепа” (1869) — відзначалися
новизною характерів, яскравістю барв.
Hundredth
( 11:16 17-07-2009 )
Після перших кроків письменника, що свідчили про появу сильного, молодого
таланту на терені української прози, виходять з друку його нові, розгорнені
полотна. В 70-ті рр. художник створює класичні твори з народного життя: “Не
можна бабі Парасці вдержатись на селі” (1874), “Благословіть бабі Палажці
скоропостижно вмерти” (1875), “Микола Джеря” (1878), “Кайдашева сім'я” (1879),
“Бурлачка” (1880).
Hundredth
( 11:17 17-07-2009 )
У наступні роки, хоч творчий пульс письменника дещо слабне, він створює ряд
цікавих, визначних творів (“Старі гультяї”, 1897; “Чортяча спокуса”, 1885; “Не
той став”, 1896; “Сільська старшина бенкетує”, надруковано 1911р.). Окремо
стоїть казка “Скривджені та нескривджені” (1892), де письменник у фантастичних
образах показує суперечності між народом і самодержавством.
Hundredth
( 11:17 17-07-2009 )
Багаті спостереження побуту, моралі і звичаїв духовенства знайшли повнокровне
втілення у великій повісті Нечуя-Левицького “Старосвітські батюшки та матушки”
(1884р. надрукована в “Киевской старине” в російському перекладі, в 1888р. — у
журналі “Зоря” мовою оригіналу).
Hundredth
( 11:17 17-07-2009 )
Якщо в “Старосвітських батюшках...” гумор і сатира поєднані з легким сумом, то в
наступних повістях і оповіданнях — “Афонський пройдисвіт” (1890), “Поміж
ворогами” (1893), “Київські прохачі” (1901, надрукована 1905р.) — на перший план
в малюнках характерів виступає авторський сарказм.
Погляд письменника неодноразово звертається до освічених кіл, до української
інтелігенції. Різноманітні типи людей цієї суспільної групи, їх ідейні
Hundredth
( 11:17 17-07-2009 )
прагнення, суперечки постають у романах “Хмари” (1874) і “Над Чорним морем”
(1890), а також у творах інших прозових жанрів (“Навіжена”, “Неоднаковими
стежками”, “Гастролі”, “На гастролях в Микитянах”, “Дивовижний похорон”).
Не лише сучасність, а й сторінки української історії знайшли відображення у
творах Нечуя-Левицького, що належать до різних жанрів:
Hundredth
( 11:18 17-07-2009 )
казка “Запорожці” (1873),
повісті і науково-популярні нариси (“Гетьман Іван Виговський”, “Перші київські
князі”, “Татари і Литва на Україні”, “Унія і Петро Могила”, “Український гетьман
Богдан Хмельницький і козаччина” та ін.). Серед історичних художніх творів
письменника перше місце займає роман “Князь Єремія Вишневецький”